середа, 27 листопада 2024 р.

 Гортенза,  Царівна, Гірська орлиця
Ользі Кобилянській - 161


Ольга Кобилянська за офіційно-науковими визначеннями – “модерністка”, “феміністка”, “активістка”. А для нас вона – Гортензія й Царівна. І їй сьогодні 161. У день її народження згадуємо її життєвий шлях та ловимо себе на думці: яка ж вона була крута!
Вона з німецько-польського роду Вернерів (відомий німецький поет Захарій Вернер – її далекий родич). Але все свідоме життя ідентифікувала себе як українку.
Мандрувала Європою, але майже 50 років прожила в одному місті, у наших Чернівцях. Тоді – Австро-Угорських.
Вільно розмовляла польською, німецькою, румунською, чеською. Але закохалася в українську, самотужки її вивчила й писала нею більшість творів.
Вона грала на трьох музичних інструментах, непогано малювала, добре їздила верхи й у юності мріяла про акторство. Але присвятила себе літературі.
У 14 написала перший вірш, у 17 – перше оповідання. А в 25 – першу в історії української літератури сцену фізичного кохання. Настільки інтимну, що її не взяли у друк.
Відчайдушно, залежно кохала лише одного чоловіка, навіть інколи заради нього применшувала свій вік. Але так і не вийшла заміж.
Вона не шукала знайомства з Лесею Українкою, мала вірних подруг – таких же емансипе Кобринську, Окуневську й Кохановську. Леся сама запропонувала “конкурентці по цеху” знайомство й запросила у маєток під враженням від її творів. І згодом стала найкращою подругою.
Вона першою з українських письменників хотіла екранізувати свої твори і навіть подавала сценарій свого «Зілля…» в одну з німецьких кіностудій. Але почула відмову.
Не мала дітей, але мала племінницю, яку виховувала як рідну доньку. А тепер має правнуків, які досі мешкають у Франції та її улюблених Чернівцях.
Листівка з Кобилянською (дивись вище) дуже точно передає її суть: холод у погляді, поставі, виразі обличчя і полум'я в душі, як її червона сукня.
З днем народження, Олю!

Матеріали ukrainky.com.ua
Зображення ЇS Shop (@kramnychka_is_shop)

пʼятниця, 4 жовтня 2024 р.

З днем народження, рідні Чернівці!


Я корінна чернівчанка в другому поколінні (дозволю собі трохи запишатися та задерти носа). Тут я народилася, навчалася в школі та університеті. Коли була молодшою, дещо шкодувала, що не поїхала на навчання в якесь інше місто, але, зрештою, все склалося саме так, як мало скластися. Часом мені кажуть, що я панська дитина, інтелігентка, міська аристократка, що виросла в будинку на вулиці Кобилянської і на цій-таки вулиці працюю в бібліотеці.
Ну, власне, так воно і є. Змалечку батьки мені прищеплювали любов до рідного міста. Мама завжди наголошувала, що варто дивитися не лише під ноги, а зводити погляд на будівлі, небо, дерева - все те, що навколо нас, бо ось воно, наше місто, яке живе, дихає, таїть у собі давні історії...
Чернівці - українське місто з мультикультурним колоритом та шлейфом європейської шляхетності. Давня історія гармонійно поєднується з сучасністю. Вулиці міста зважди повні людей, адже місто - це його мешканці, що наповнюють кожен куточок життям.
Часто Чернівці називають маленьким Віднем, Парижем чи ще якимось містом. Але Чернівці - унікальні та самобутні, тому не потребують таких порівнянь.
Сьогодні у мого міста день народження. Зі святом, мої любі Чернівці! А я й далі гулятиму твоїми вуличками та знаходитиму красу там, де її зазвичай не помічають. А варто лише озирнутися...
Пропоную поглянути на звичні Чернівці з дещо незвичних ракурсів. Ви будете зачаровані!
Іра Степанова
Фото взяті з відкритого доступу в застосунку Pinterest














вівторок, 1 жовтня 2024 р.

Вітаємо зі святом!


Ми дякуємо кожному, хто стоїть на варті миру та спокою. Схиляємо голови перед мужністю та відданістю наших захисників та захисниць. Нехай всі зусилля якнайшвидше принесуть перемогу та злагоду нашій країні!

понеділок, 30 вересня 2024 р.

 30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!


Звісно, зараз можна завантажити онлайн будь-яку книжку. Але саме у бібліотеці панує неймовірна атмосфера, що об'єднує однодумців - бібліотекарів та читачів. А ще взяти книжку в бібліотеці можна абсолютно безкоштовно!
Бібліотека - це місточок між минулим і майбутнім, це скарбниця знань та колиска культури.
Вітаємо зі святом усіх причетних!

понеділок, 23 вересня 2024 р.

 Топ-10 найкращих книг із осінньою атмосферою


Ні для кого не секрет, що осінь - справді книжкова пора. Коли за вікном негода,  хочеться загорнутися у теплий плед і з горнятком запашного чаю або кави насолоджуватися цікавою книжкою.
Дехто обирає для осені книги, що зігрівають душу. Дехто полюбляє щось щемке і сповнене тихим смутком. А ще є книги, на сторінках яких живе сама осінь - у різні епохи, в різних куточках землі: холодна і похмура чи яскрава і терпка, зі своїми врожаями, дощами, святами й турботами. І саме з таких книжок складається цей перелік.

1. О. Генрі «Останній листок»


Прониклива новела американця О. Генрі нікого не залишить байдужим. Історія про молоду художницю, яка смертельно хвора. Її єдина розрада - дивитись на те, як за вікном опадає листя з плюща. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок,  вона помре... Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.

2. Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду»


Дуже незвична книга сучасної української авторки. «Реквієм для листопаду» - це твір, який зовсім необов’язково читати спочатку. Це розлога медитація, потік думок, інтимних  історій, які переплітаються між собою. Одна з них - це історія Дарини, її болю, пам'яті, спроби відшукати своє місці у світі.

3. Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих» («Хеловінське дерево»)


Такого дерева ви не бачили ніколи в житті! Воно сягає небес і ростуть на ньому гарбузи всіх форм, розмірів та кольорів. Біля цього дерева ви зустрінете дивного пана на ім’я містер Смерч, який запрошує вас в чудесну подорож, з якої ви повернетесь зовсім іншою людиною. Якщо, звісно, повернетесь! Ця повість призначена для підлітків, однак вона буде цікавою і дорослим - а саме її атмосферність, затишність, філософськість у роздумах про те, що таке життя і смерть.

4. Роджер Желязни «Ніч у самотньому жовтні»


Надзвичайно цікава та нешаблонна історія. Головний герой книги - сторожовий пес Снафф є охоронцем і провідником загадкового світу, населеного містичними створіннями, створеними майстрами літератури - Едгаром Аланом По, Артуром Конан Дойлем, Мері Шеллі, Бремом Стокером, Говардом Лавкрафтом та іншими. Увесь твір - це гра, що складається з 31 етапу - 31 дня жовтня. Доживете до 31-го ­- виграш ваш!

5. Максим Рильський «Меланхолійний бенкет осені»


Ми знаємо Максима Рильського передусім як поета та перекладача, тому часто ігноруємо його прозовий доробок. У цьому ж виданні ми матимемо змогу познайомитися з його художніми творами, есеями та спогадами, серед яких кожен знайде те, що йому найбільше припаде по душі. Теплі спогади про гімназійних товаришів, враження від архітектури та пейзажів, чарівні ліричні переосмислення реальності та етюди, просякнуті елегійними настроями, - все це і трошечки більше є у цій книзі.

6. Туве Янссон «Долина Мумі-тролів напркінці листопада»


Цей твір відомої дитячої письменниці наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені. Це не зовсім дитяча історія, а скоріш доросла, бо в ній ідеться про зовсім недитячі почуття самотності, взаємодопомоги і підтримки.
Коли всім хочеться сонця і позитиву, вони йдуть до гостинних мумі-тролів, але що робити, якщо, приходячи в гості, ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись потоваришувати з таким різним і водночас непростим створінням.

7. Єнс Крістіан Грендаль «Мовчання у жовтні»


Це роман одного із найпопулярніших авторів сучасної Данії. «Мовчання у жовтні» -  справжній прозовий шедевр, який можна смакувати, розбираючи на шматочки. Роман - це монолог одного героя. Тут немає нікого, хто допоміг би нам побачити ситуацію зі сторони, або ж порушити плин його спогадів та роздумів. На початку жовтня дружина головного героя їде у подорож, нічого йому не пояснивши. Чоловік у роздумах і згадує про своє життя, батьків, перше кохання, знайомство з дружиною, коханкою і багато іншого.

8. Надійка Гребіш «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду»


Коли, як не восени, пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.

9. Джоан Гарріс «Ожинове вино»


Книга, яка створює хороший настрій і додає легкості на душі. Її дія відбувається в невеликому містечку Ланскне. Англійський прозаїк на ім’я Джей Макінтош випадково знаходить декілька пляшок вина, які дивом збереглися з минулих часів. Скуштувавши чарівного напою, чоловік кидає все і кардинально змінює своє життя. Це книга про спокійне та затишне провінційне життя, від неї віє ностальгією та легким смутком, однак володіє вона, без сумніву, магічною силою.

10. Наталка та Олександр Шевченки «Кривава осінь в місті Лева»


Ну і куди ж без детектива? На цей раз у жанрі «джіалло». У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру - в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще загадкові вулички стародавнього Львова.
У дописі використано матеріали з відкритих інтернет-джерел.