Вітаємо з Днем Незалежності України!

Вільна, сильна, незалежна - це про неї.

Вона, мов фенікс, повставала з попелу та сяяла на весь світ.

Вона - колиска культури, традицій та багатовікової історії.

Вона - моя країна.

З Днем Незалежності, Україно!

Живи та квітни! 

Нотатки філологині

Нотатка шоста. Як перейти на українську?

Війна не залишила вибору. Звісно, треба переходити на українську – мову сильних, самодостатніх, сміливих і вільних. Таку Україну побачив і визнав увесь світ.
Ті, хто навіть раніше розмовляли російською, також переходять на українську, бо не хочуть себе ототожнювати з культурою окупантів, ґвалтівників, мародерів та боягузів.
Загалом підтримка української мови як державної сягнула максимального рівня за всі роки Незалежності.  На українську охоче переходять також ті, хто опинився за кордоном, тим більше не бажаючи ототожнювати себе з мовою агресора.
Через десятиліття насильної русифікації на теренах України процес переходу з російської на українську не всім дається легко. Дехто соромиться своїх помилок чи недосконалої вимови.

Як же комфортно та безболісно перейти на українську мову? Зібрали для вас 10 порад.
1. "Навіщо це мені?"
Слід виробити для себе стійку й переконливу мотивацію вивчення української мови. Це може бути як чітка громадянська позиція, збереження традицій роду, так і умова кар’єрного зростання, виховання дітей в україномовному середовищі.
2. "Оточити себе" українською
Якщо ми чутимемо українську мову ззовні, то комфортніше буде і самим говорити цією мовою. Можна:
-налаштувати гаджет, додатках та комп’ютерах на українську;
-слухати українське радіо;
-дивитися україномовне телебачення;
-YouTube-канали.
3. Розширювати свій лексичний запас
На допомогу прийде мистецтво. Радимо:
-слухати українські пісні;
-дивитися українські художні фільми та зарубіжні з україномовним дубляжем. До речі, -українська школа дубляжу на дуже високому рівні;
-відвідувати театр (більшість вистав зараз поставлені українською мовою).
4. Читати книги українською
Якщо хочете розмовляти рідною мовою красиво, але не маєте бажання проводити час за правописом, читайте цікаві книги, які покращать ваші знання української! Це поліпшить ваш словниковий запас та навчить красиво формулювати свої думки.
5. Соціальні мережі
Перейти на українську в соціальних мережах: підписатися на україномовні спільноти, створювати дописи українською.
Якщо всерйоз взялися за те, щоб повністю перейти на українську мову в повсякденному житті, можна навіть створити блог, у якому щодня чи щотижня ділитися своїми успіхами. Тут подвійна користь: по-перше, у вас буде додаткова мотивація (для цього придумайте собі чіткий графік: одна публікація на два-три дні, наприклад). А по-друге – підтримка у коментарях! До того ж, не виключено, що ви своїм прикладом надихатимете інших.
6. Долаємо мовний бар'єр
Щоб подолати мовний бар’єр, спочатку перейдіть на українську з людьми, які не знають вас і того, що ви російськомовні. Спершу малознайомі люди звикнуть до вас україномовного, потім і ви, тоді – ваші друзі та знайомі.
7. Розкажіть усім
Виходячи зі сказаного – повідомте родину, друзів та колег про ваше рішення перейти на українську й попросити підтримки.
8. Українська за розкладом
Для початку в родині чи на роботі влаштовуйте дні (години) україномовного спілкування. Запропонуйте долучитися тих, хто вас оточує. Можна навіть ввести систему штрафів за російські слівця.
9. Курси та тренінги
Удосконалюйте свою українську: "не бійтесь заглядати у словник", знайти навчальні курси онлайн чи на безкоштовних навчальних платформах.
10. Не очікуйте швидких результатів
Пам’ятайте, артикуляційний апарат, який звик до російської, має звикнути і до української – навіть якщо ви нею послуговувались до того. Інакше, аніж щоденною практикою, перейти на українську неможливо.

“Не бійтесь говорити, не бійтесь помилятись, не бійтесь заглядати у словник! Нашу мову століттями забороняли, паплюжили, знецінювали… Наслідки російщення ми долаємо і досі. Та сьогодні той час, коли кожен має запитати себе: хто я? Поважати Україну та бути українцем – спілкуватися рідною мовою. Пам’ятаймо, там де є українська мова – у ворога немає жодних шансів”, – наголошує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Тож друзі, з легким серцем вирушаймо у цю захопливу мандрівку пізнання, яка зігріє наші українські душі й додасть наснаги для боротьби з ворогом!

У дописі використано матеріали з відкритих інтернет-джерел.

 Нові надходження за червень -липень 2023 року

https://docs.google.com/document/d/1m-n50rP11lq1kgUpp1f8rR9QdyzVT85d/edit

 Нові надходження за квітень - травень 2023 року

https://docs.google.com/document/d/1szAiUPgWFsl8-R1mytelBhrw0cu2JSRy/edit

Нотатки філологині

Нотатка п'ята. Про молодіжний сленг

Привіт!

Усе вказує на те, що скоро літо: яскраві зелені листочки, пахощі бузку, теплі промені сонця, а ще... натовпи студентів із книжками та конспектами. Сесія!

До чого це я? Наче ж розмова мала бути про сленг.

Усе правильно! Адже саме сучасна молодь, як носій молодіжного сленгу, є внутрішньо неоднорідною соціально-демографічною групою, де студентство було і залишається найосвіченішим прошарком молодого покоління. Молодіжний сленг дозволяє молоді виражатися більш яскраво і емоційно, але при цьому культурно!

Сленг – це поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу.

Cленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг – це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.

До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група – користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові.

Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді.

Узагальнення тлумачень поняття сленгу в науковій літературі дозволяє розглядати сленг як лексичний пласт в процесі викладання лексикології, який знаходиться за межами літературної мови, є широко поширеним і загальнозрозумілим в розмовному і професійному мовленні, відрізняється образним колоритом і емоційно-оцінної забарвленням, експресивністю і оригінальністю висловлювання, виступає синонімами слів і словосполучень літературної мови.

Звідки беруться і чому так швидко розповсюджуються сленги серед сучасної молоді? Чи було це таким же популярним, скажімо, у 90-х? Так ось, жаргонізми були популярними завжди. Кожне покоління молоді використовує свої "коронні" слова у спілкуванні. Наприклад в 90-ті роки популярним був вислів "шнурки у склянці", а сьогодні цей вислів навряд чи зрозуміє сучасна молодь. Цей жаргонізм використовували підлітки у ті роки при розмові з друзями у присутності батьків і означало це "батьки вдома і до мене зараз не можна".

З приходом ери комп'ютеризації та Інтернет-технологій, з розвитком блогерства та соціальних мереж молоді люди стали більше спілкуватися онлайн, в тому числі зросла міжнародна комунікація молоді. Молодь та діти швидко "схоплюють" тренди, які задають "авторитетні" компанії, блогери та відомі люди в інтернеті, а чого варте посилене вивчення іноземних мов! Звідси і з'являються нові висловлювання у спілкуванні сучасної молоді. 

Часто на думку старшого покоління, основним мінусом молодіжного сленгу є те, що він засмічує мову. Та мало хто замислюється, що у такий спосіб молодь самовиражається, це дозволяє їй розвивати фантазію. А ще досить часто молодь використовує сленг для скорочення довгих виразів, зовсім не змінюючи їх змісту.

Пропоную вашій увазі невеликий словничок сучасного сленгу. Поповнюймо словниковий запас!

Агритися — злитися.

Ауф — значення цього слова залежить від контексту. Воно може означати схвалення, розчарування, агресію, захоплення або смуток. Коли людина вас вразила або здивувала, ви можете сказати / написати коментар: «Ауф!»

База — схвалення дій чи поглядів певної людини.

Вайб — атмосфера, відчуття.

Войсити — відправляти голосові пвідомлення.

Го — ходімо, від англійського go.

Дичина — маячня, нісенітниця.

Дікпік — фото чи інше зображення чоловічого статевого (зазвичай ерегованого), надіслане через інтернет (у соцмережі, на сайті знайомств, електронною поштою), зазвичай жінкам, часто без згоди одержувачки чи одержувача. Дікпік-гарасмент — демонстрація маскулінності, особливо токсичної, що відноситься до нарцисизму.

Думер — молодий песиміст, безрадісний юнак.

Жиза — життєвий випадок.

Зроз — «зрозуміло».

Івейтити — ухилятися, уникати чогось.

Івент — подія, захід (від англійського event).

Ізі — легко, з англійського easy. Зробити щось «ізі» — без особливих зусиль.

Інфасотка — абсолютно достовірна інформація.

Камінг-аут — процес добровільного й усвідомленого визнання людиною своєї сексуальної орієнтації чи гендерної приналежності.

Кенселінг — сучасна форма осуду або відмови від підтримки публічної персони за її дії або висловлювання, які, на думку громадськості, були образливими або суперечливими.

Краш — людина, яка вам дуже подобається, в яку ви раптово закохалися.

Крінж — від англійського cringe (зіщулюватися) — почуття, близьке до «іспанського сорому», коли людина відчуває незручність і сором за свої або чужі дії.

Крінжовий — той, шо викликає сором.

Кріповий — страшний, лякаючий.

Лагати — працювати повільно, з перебоями.

Лойс — аналог слова «лайк», що означає в інтернет-середовищі: «Мені подобається» (зображується у вигляді сердечка, руки з піднятим догори великим пальцем або у вигляді піктограми з написом «Like», «Мені подобається»). Його використовують для оцінки контенту.

Лук — зовнішній вигляд, образ (від англійського look).

Мерч — продукція, частіше одяг із символікою певної особи, гри, фільму, серіалу.

Нуб — новачок, недосвідчена людина.

Нюдс — світлина себе без одягу (еротичне селфі).

Няшний — милий, гарненький.

Офтоп — мережеве повідомлення, що виходить за межі заздалегідь встановленої теми спілкування.

Паль — неякісна підробка, найчастіше «палений» брендовий одяг і взуття.

Прив — скорочене «привіт».

Пруфи — докази.

Рандомний — випадковий.

Рофл — від англійської абревіатури ROFL — rolling on the floor laughing («зо сміху качаюся по підлозі»). Рофлити означає кепкувати з когось, розігрувати або ж дуже сильно сміятися.

Ріпнутися — померти.

Стен — дуже завзятий фан, який знає напам’ять усі рядки з пісень свого кумира, бачив усі його інтерв’ю на YouTube і роками збирає гроші на його концерт.

Стенити — обожнювати котрусь зі знаменитостей.

Стрім — прямий ефір на інтернет-сервісі.

Стрімити — вести стрім (наголос на першому складі).

Спойлер — передчасне розкриття сюжету, інтриги книги або фільму, яке псує задоволення від перегляду.

Тейк — зазвичай повноцінна, осмислена, деколи швидка, поверхнева думка, погляд; оцінка, судження; підхід, ставлення.

Токсик — токсична людина, яка постійно скаржиться, ниє і псує іншим настрій.

Топ, топчик — найкраще.

Тред — в інет-форумах, блогах, списках розсилки, конференціях — послідовність відповідей на повідомлення, тобто «гілка обговорення».

Треш — щось, що виходить за рамки звичного, негативне, огидне. Крайня міра жахливого.

Тригерити — викликати інтенсивну емоційну реакцію, неприємні почуття, емоції, переживання, спогади тощо.

Тролити — знущатися, виводити когось із себе, щоб посміятися над людиною.

Фідбек — відгук, реакція у відповідь на яку-небудь дію або подію, критичний коментар до чогось.

Флексити — поводитися хвальковито, зухвало, вдавати з себе того, ким ти не є насправді, а також синонім слова «танцювати».

Флуд — марнослів'я, повідомлення, яке займає великі обсяги і не несе якоїсь нової інформації.

Фоловити — стежити за кимось, бути підписаним на чийсь акаунт в інстаграмі, твіттері та деяких інших соціальних мережах.

Форсити — просувати, наполегливо радити, пропагувати.

Хайп — шум, ажіотаж, «те, що у всіх на вустах». На сленгу «хайп» означає «підняття галасу навколо чогось», а також «вчинок напоказ». Наразі слово має здебільшого негативне значення: «хайпанути» — отримати популярність. Галас, раптова популярність, бурхливі обговорення події або персони.

Хейтити — ненавидіти, зневажати.

Хейтер — це той, хто відчуває ненависть до чогось або когось, і ділиться своєю неприязню в інтернеті. Наприклад, пише злі коментарі під фотографіями в блогах.

Чекати — перевіряти (із наголосом на е, від англійського check).

Чилити (чілити) — відпочивати, байдикувати. В молодіжному сленгу воно означає «розслаблятися, витрачати час даремно». Іноді використовують у значенні «відриватися».

Читер — той, хто у комп'ютерних іграх використовує стороннє програмне забезпечння для своєї вигоди, рідше слово вживається у значенні «шахрай».

Шарити — добре розбиратися в чому-небудь.

Шеймити — соромити.

Шеймер — людина, яка постійно намагається когось засудити чи обговорити в негативному ключі. Бодішеймінг — дискримінація тих, хто не вписується в загальноприйняті стандарти краси (наприклад, цькування людей із зайвою вагою). Слатшеймінг — це присоромлення дівчат і жінок (здебільшого) за їхню сексуальну активність або ж за зовнішній вигляд чи поведінку, які асоціюються з сексуальною активністю.

Шерити — поширювати інформацію в різних соцмережах

Шиперити — стосунки. Використовується у значенні бажати, шоб двоє людей почали зустрічатися. Найчастіше так говорять про вигаданих персонажів із серіалів, ігор, книжок чи фільмів. Але про реальних людей теж можна так сказати — наприклад, про своїх друзів, які ніяк не можуть зійтися, хоча всім очевидно, що вони закохані.

Юзати - користуватися.

Тож юзайте сленгові слівця на здоров'ячко!

До нових зустрічей!

                                                   У дописі використано матеріали з відкритих інтернет-джерел.

Нотатки філологині

Нотатка четверта. Про мовний пуризм

Привіт!

Давненько ми з вами не бачилися. Лікарняний вносить свої корективи в плани, але я знову тут!

Сьогодні поговоримо про мовний пуризм. На одній з офлайн-зустрічей лунала ця цілком актуальна тема, тому вмощуйтеся зручніше та читайте.

Мовний пуризм – це рух, що пропагує очищення мови від запозичених слів. Він особливо характерний мовам, що тривалий час піддавалися впливу інших мов. Для української – російська, для чеської – німецька, для турецької – арабська й перська. Для більшості сучасних мов загрозу несе й вплив англійської мови. Пуризм – необхідне явище, адже завдяки йому зберігається мовна ідентичність. Однак чи завжди він необхідний, які загрози несуть різні запозичення та в чому проблема гіперпуризму?

Запозичення з інших мов можна назвати різного роду «-ізмами». Українська мова найбільше наповнена росіянізмами та англіцизмами. Перші з’явилися внаслідок тривалого панування російської мови в усіх сферах, другі – зі стрімким розвитком інтернету та англійської як мови міжнародного спілкування. Чому вони несуть загрозу? Дуже часто ці слова не відповідають мовній системі, простіше кажучи, виглядають неадекватно в цій мові. Хто з нас не вставляє «е» у слово «джентльмен»? Саме так, скупчення приголосних нехарактерне українській мові, але правильна форма слова така, з чотирма приголосними поспіль. Іншою проблемою є те, що ці слова часто замінюють питомі українські, а отже збіднюють мову. Тому надмірне захоплення англіцизмами нині викликає занепокоєння.

Ідеальної стовідсоткової чистоти в мові досягти неможливо.

По-перше, відбуваються контакти із сусідніми мовами. Переймаються винаходи або культурні практики сусідів, які тягнуть за собою відповідну лексику.

По-друге, епосі глобалізації характерна ще більша інтенсифікація контактів і масований вплив англійської.

По-третє, навіть якщо жорстко відфільтровувати впливи перших двох факторів, то залишиться найважливіша перепона – усі мови походять з одного кореня. Якщо взяти українську – то в нас дуже багато спільного з іншими східнослов’янськими мовами. Окрім того, разом із німецькою, англійською, іспанською, французькою та ін. ми належимо до спільної індоєвропейської мовної сім’ї, тому відшукати унікальні, питомо українські слова, які не мали би споріднених аналогів у сусідніх мовах, завдання не з легких.

Однак, така проблема існує не лише в українській мові. До прикладу, на початку 2000-их з’явився проєкт Anglish (ні, це не помилка, а справжня назва), який має на меті максимально очистити англійську мову від запозичених слів, у тому числі від тих, які сягають коренями ще латинської та грецької мови. Славнозвісним є французький пуризм. Він регулюється на законодавчому рівні. Зокрема, у 70-х роках ХХ століття була створена комісія для створення питомої французької термінології, а згодом певним установам навіть заборонялось використовувати англійські слова, якщо для них є французькі відповідники. Варто сказати, що така жорстока мовна політика дала свої результати, і зараз питомо французькі слова сприймаються не як примусово насаджені, а як цілком природні. У німецькій мові пуристичний рух також є важливою складовою мовної політики. Так, рекламні тексти повертають рекламодавцям, якщо в них є надто великий відсоток англіцизмів, а багато термінів є питомо німецькими. Як бачимо, мови взаємовпливають одна на одну, тому питання пуризму рано чи пізно стає наріжним каменем у будь-якій країні.

Основне зусилля і увага українських пуристів спрямовані на боротьбу з впливами російської. Ця течія активізувалася ще в сімдесяті роки минулого століття і має своїх активних поборників до сьогодні. Основні авторитети: Борис Антоненко-Давидович, Святослав Караванський, Олександр Пономарів та ін.

У книзі «Як ми говоримо» Б. Антоненко-Давидович сформулював цілу низку стилістичних зауважень щодо слововжитку та русизмів у тодішній українській (станом на 1970 р.), покликаючись на цитати з українських письменників. Його праця стала еталоном та безперечним авторитетом для багатьох сучасних редакторів, попри те, що їй уже 50 років. Так, Антоненко-Давидович розрізняє слова усмішка (добродушна) і посмішка (іронічна). Ще він розрізняє слова книга «грубий фоліант, бухгалтерська книга, книга вхідних і вихідних паперів чи так зване «Святе Письмо» та книжка – менші друковані фоліанти. Цих розрізнень дотримуються редактори, попри те, що в сучасній українській вони вже не актуальні.

Антоненко-Давидович перераховує питомо українські вигуки (фіксовані в літературі): їй-право, далебi, справдi, справдi-бо, бiгме, таки так, леле, лeлечко, от бiда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько). Деякі з них давно не вживаються в сучасному комунікаційному дискурсі.

Святослав Караванський (1920 – 2016), що з 1979 року жив у еміграції, у своїх пуристичних працях черпає натхнення з фольклору. Разом з Олександром Пономаревом ці два дослідники пропонують очистити українську від запозичень і подають таблиці з українськими відповідниками, незважаючи на те, що вони можуть мати різні семантичні відтінки або просто звучать штучно: авангардний – передовий, авантюрист – пройдисвіт, автентичний – справжній, автоматичний – саморушний і т.д.

Віддаляючи українську від російської, пуристи часто пропонують вживати полонізми. Наприклад, слово «двірець»  замість «вокзал», «середник» замість «крапка з комою» (пол. dworzec,  średnik).

Будь-яке фразеологічне калькування з російської пуристи сприймають як цілком негативне явище, хоча в українській фразеології не бракує кальок з латинської, польської, церковнослов’янської тощо. Окрім того, старослов’янізми, яких більше в російській, і на які всі права має також українська, тавруються як однозначні русизми, яких треба уникати. Наприклад, слово свита (у значенні супроводу високопоставленої особи) вважається русизмом.

Як і на будь-яке явище, на пуризм існують помірні погляди та радикальні. Гіперпуризм – це радикальний варіант мовного пуризму. Представники цієї течії не допускають існування в українській мові латинської термінології і пропонують замінити на питомо українські відповідники навіть ті слова, які є інтернаціоналізмами (тобто мають схожу форму в багатьох мовах, як от комп’ютер). Так, екватор став рівником, маятник – хитуном, а фільтр – цідилом. Деколи такий гіперпуризм призводить до розбіжностей у значенні: пропоновані «добрий» чи «хороший» не можуть заступити «гарний», бо мають різні відтінки значення. Зрештою, виявляється, що пуризм – теж запозичення, яке треба замінити.

Пуризм набув поширення на теренах інтернету. Користувачі пропонують свої варіанти заміни слів, і деколи їхні новотвори мають відверто дивний вигляд. Прагнучи замінити іншомовні слова власне українськими зі, здавалося б, благородною метою, люди часто вульгаризують мову та роблять її зниженою. З одного боку, ми маємо слова, які вже стали звичними («куки» – «реп’яшки», «лайк» – «вподобайка»). З іншого – химерні новотвори, як от «бюстгалтер» – «цицькотрим» (зазвичай вони не приживаються і використовуються жартома).

Мовний пуризм, як і будь-який інший інструмент упорядкування літературної мови, має сенс лише тоді, якщо його використовувати помірковано. З одного боку, бажано не допускати надмірної русифікації чи англізації лексики, з іншого – не слід перетворювати комунікацію на полювання за відьмами і фанатично замінювати слова іншомовного походження на питомо українські.

Отже, мовний пуризм – позитивне явище, доки воно не набуває фанатичних рис. Це  природний процес, адже, якщо заміна є доречною, то рано чи пізно вона стане нормативною. Якщо ж ні – піде в небуття.

Сподіваюся, було цікаво та корисно. Залишилися питання? Ставте в коментарях! А також пропонуйте наступні теми для обговорення.

До наступної зустрічі!

У дописі використано матеріали з відкритих інтернет-джерел.

 Нові надходження за лютий- березень 2023 року