Нотатки філологині

Нотатка тринадцята. Прислів'я, приказки та повір'я до Великодніх свят

Привіт!

Уже завтра - Вербна неділя, а за тиждень і Великдень! Пропонуємо поцікавитися спадщиною українців у вигляді прислів'їв, приказок та повір'їв до Великодніх свят. Фольклорна мудрість нашого народу завжди на часі!

Прислів'я

Не я б'ю - верба б'є, за тиждень - Великдень! (Так кажуть у Цвітну (Вербну) Неділю, б'ючи когось гілочкою верби.)
День свят, а тиждень заходу. (До свята готуються цілий тиждень.)
Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).
Не щодень Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним.)
Не кожний день Великдень, а хліб - не паска. (Не кожного дня свято або щастя.)
Раз у рік Великдень. (Свято буває не кожнього дня.)
На Великдень цілуються, а на Різдво - ні. (За народними звичаями)
Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень.)
На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоч сирова, аби нова. (За народними звичаями, на Різдво одягають новий одяг, на Великдень - має бути чистим, білим.)
Дороге яєчко - к Великому дню. (Крашанки та писанки - обов'язковий атрибут Великодня.)
Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору.) 
Їж ковбаску, поки Пасха. (На Великдень готували багато м'ясних страв.)
Байдуже паски, аби порося. (Для тих, хто полюбляє м'ясні страви)
Добра паска, як є ковбаска. (Після Великого посту їдять м'ясні страви.)
Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.(Про звичай робити ковбаски на Великдень)
Без когось і паски не посвятяться. (Хтось завжди втрутиться в що-небудь, ніде не обійдеться без когось.)
Поживитися, як Сірко паскою. (Зовсім не поїсти, бо паскою собак не годують.)
Годі з болота паску спекти.(Паску печуть не з абичого, а з пшеничного борошна.)
У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа. (Нею не опікуються, а біла сорочка у неї є рідкістю, як і Великдень.)
Якби то можна бути через зиму - котом, через літо - пастухом, а на Великдень - попом. (Докір лінюхам, що хочуть жити без клопоту. Кіт в зимі держиться коло теплої печі, пастух літом на свіжім повітрі лише завертає товар, а священик на Великдень має найбільший дохід за свячення пасок.)
Віддасть на Рахманський Великдень. (Не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмане — легендарний (таємний) народ.)
Обійдеться Великдень без гречаної паски. ("Мені не треба клопоту". Гречана паска є ознакою нужди. Паска — Великодній хліб з білого пшеничного борошна. Після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.)
Чужа ласка - сироті Великдень. (То дуже рідко трапляється, тому кожен раз - свято.)
Як на Різдво зеленіє, то на Великдень багато нових могил видніє. (Якщо на Різдво - тепло, то на Великдень буде холодно. Але люди легко одягаються, з чого буває застуда та смерть.)
Зелене Різдво, а білий Великдень. (Ворожба погоди, як на Різдво нема снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє видержати.)

Приказки

Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.

На Великдень і крашанки цілуються.

За тиждень Великдень - недалечко червоне яєчко!

На Великдень кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.

Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка, а в нашої Галюньки галунка до галунки.

Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.

А яйце від курки старше, бо воно свячене.

Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти.

Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Добрий день - на Великдень; добрий вечір - на Різдво.

На Пасху дощить – хліб височить.

Рання Пасха чи пізня, а виноградники треба доглядати.

Тепла Пасха – порожній колос.

Як різдвяні страви їсти у теплі, то пасхальні яйця – на печі.

Красна річка берегами, а Великдень пирогами.

Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

Повір'я

На Великдень перший раз закує зозуля.

Тепло на Різдво – холодно на Пасху.

Як на Пасху задощить, то шість тижнів моросить.

Дощ на Пасху – комори повні.

Дощова Пасха – густі хліби.

Як на Пасху дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима - з борошном.

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.

Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.

За матеріалами: 

mala.storinka.org

Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 р.

Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 р.

Олександр Чередниченко, Ірина Забула. Мовознавство. “Біблія і культура”, № 10, Київ, 2008 р.​

О. В. Ковалевський. "Українські традиції. Перлини української культури." Видавництво "Фоліо", Харків, 2011 р.