понеділок, 9 червня 2025 р.

 Давні традиції на Трійцю


"Трійця трьома святами багата: квітами, травами та рум'яним літом", – казали в давнину.
Віддавна свято Трійці було одним із улюблених для українців. Воно символізувало не лише пізнання людиною великого таїнства – єдності Бога в трьох особах: Отця, Сина і Святого духа. Це свято також вважалося остаточним переходом від весни до літа. Щороку Трійцю відзначають на 50-й день Після Великодня.
Як і більшість християнських свят, Трійця перейняла багато обрядів та традицій, які були з народом ще із часів язичництва.
Сотні років українці передавали ці традиції із покоління в покоління і деякі з них живі й досі. Наприклад, прикрашання будинків свіжим запашним зіллям – лепехою, м’ятою, любистком. Звідси і народна назва - Зелені свята або Зелена неділя.
З давніх-давен на Трійцю проводилися дівочі гуляння та ворожіння на судженого. Дівчата пекли "козулі" – круглі коржі у вигляді вікна. Потім дівчата і хлопці йшли до гаю, де влаштовували святкове частування. Окрім "козуль" їли пироги, яєчню і запивали все квасом.
Молодь також співала гаївки, хороводила, а потім дівчата шукали молоді берізки з довгими тонкими прутиками та плели з них живі вінки. Часто дівчині допомагав парубок, який був у неї закоханий. Потім вінок відламували і несли додому. А ввечері відпускали на воду, як на Івана Купала, споглядаючи, чи швидко вінки пливуть, чи не підуть під воду, чи з'єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо. Якщо вінок поплив за течією – йти заміж, до берега приб'є вінок – ще рік у дівках сидіти, потонув – милий розлюбив.
У давнину українці вірили, що сама Мати Божа перевіряє, чи чисто в хаті на Зелені свята. Тому господині старанно наводили лад у хатах і сінях. А ось у триденний період святкування Трійці прибирати і робити іншу роботу не дозволялося. Також н
е можна було купатися не лише у водоймі, але й вдома. Вважалося, що русалки могли затягнути людину у водойму або начаклувати так, що людина захлинеться, навіть купаючись у власному будинку.
На Трійцю заведено було влаштовувати сватання. Якщо ж дівчата не були впевнені, чи чекати старостів, влаштовували ворожіння. Для цього пекли спеціальні булочки і начиняли їх рисом, який символізував заміжжя, достаток і щастя у шлюбі. Потім йшли до гаю, прив’язували до булочки яскраву стрічку і чіпляли на березу, примовляючи: "Берізко-дівчино, скажи, чи захоче зі мною хтось одружитися ?"
За три дні перевіряли результат: якщо булочку повністю з'їли пташки, то скоро дівчину засватають. Якщо ж хліб не з' їли або з’їли не повністю, ходити у дівках до наступної Трійці.
Ще одне цікаве ворожіння незаміжніх дівчат – на зовнішність і характер майбутнього чоловіка. Дівачата збиралися в хаті та розкладали на великому столі 9 певних предметів. Потім по черзі дівчатам зав'язували рушником очі, розкручували і підводили до столу. Дівчина повинна була наосліп вказати пальцем на один з предметів, який і вказував на особливості майбутнього чоловіка.
Чавунець – поступливий чоловік, який у всьому буде слухатися дружину.
Тарілка – ледачий чоловік.
Блюдце – чоловік з дуже привабливою зовнішністю, турботливий і люблячий.
М'ялка для картоплі – чоловік буде лисим або з великими залисинами, волосся втратить рано.
Чашка – доброта, чуйність і готовність допомогти у всьому.
Ложка – дуже заможний чоловік.
Черпак – чоловік буде "стрибати в гречку".
Виделка – працьовитий і майстерний чоловік.
Ніж – чоловік, що робить галас,  скупий, має злий і мстивий характер.
Цікава давня традиція на Трійцю – обряд на любов. Господині влаштовували великий святковий обід, кликали рідних та сусідів, а після обіду брали скатертину і клали її на ніч під ліжко подружжя, щоб посилити кохання і взаєморозуміння. Лише після цього скатертину можна було випрати і покласти у скриню до наступної Трійці. Якщо ж у домі були незаміжні молоді хлопці чи дівчата, скатертина мала допомогти зустріти гарного партнера для шлюбу.
За матеріалами www.5.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар