30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

Щороку 30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Це свято не лише книг, а й людей, що бережуть та поширюють знання.

Бібліотека сьогодні - це простір для навчання, натхнення і творчості. Вона поєднує традиції та сучасність, паперову книгу та електронні ресурси. Тут можна знайти тишу для роздумів або цікаву зістріч із однодумцями.

Бібліотекарі - справжні провідники у світ літератури та інформації. Їхня праця надзвичайно важлива, бо саме вони допомагають кожному знайти свою історію серед тисячі книжок.

Бібліотека - це місце, де слово оживає і стає близьким для кожного.

Нехай у бібліотеках завжди буде багато книжок, світла, тепла та вдячних користувачів!

Зі святом!

День Конституції України 2025 – дата, історія та традиції

День Конституції в Україні щорічно відзначають 28 червня. Це єдине свято, яке зазначено в Основному Законі нашої держави. Цього дня українці відзначають створення Конституції, а також визначення базових прав та обов’язків громадян нашої країни, структуру влади та правову систему України. 
Коли святкують День Конституції України у 2025 році
День Конституції 2025 року відзначатимуть традиційно 28 червня. Така дата закріплена в самому документі. Саме цього дня було офіційно створено Основний Закон нашої країни, який визначає суверенітет України, її територіальну цілісність. Конституція стала важливим кроком для визначення прав, свобод та обов’язків кожного громадянина України. 
Окрім цього, Конституція сприяла підвищенню міжнародного авторитету України на міжнародній арені. День прийняття Конституції України завжди був вихідним та святковим днем для всього українського народу. Однак, через сьогоднішні реалії та повномасштабне вторгнення рф на територію України набули чинності норми, що наявні в статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Згідно цього положення, всі додаткові вихідні дні в Україні скасовано. 
Цього року 28 червня День Конституції України припадає на суботу, тож українцям все ж випаде нагода відпочити в цей день. 
Прийняття Конституції 1996 року: як це було
Створення Основного Закону України розпочалося відразу після визначення суверенітету нашої держави 16 липня 1990 року. У жовтні було створено Конституційну комісію. У період 1991-1996 років, комісії, що були спеціально створені Верховною Радою України та Президентом, розробили декілька варіантів Конституції, які пізніше ретельно обговорювалися та доповнювалися. 
День Конституції України є великим святом, адже над створенням даного документа працювали, не покладаючи рук. Виникало чимало суперечок та різних поглядів на те, що саме має містити Конституція. Так, найбільше суперечностей викликали питання про розподіл власності та влади, державна символіка, статус російської мови та статус Автономної Республіки Крим. Одні більше схилялися до применшення президентської влади та приватновласницьких прав,  рівність української та російської мов, а також збереження статусу автономності для півострова Крим. Натомість інші виступали за сильну президентську вертикаль, повноту приватновласницьких прав, панування лише української мови та ліквідації автономності для Криму. 
У ніч з 27-го на 28 червня у 1996 року Верховна Рада ухвалила фінальний варіант Конституції України. Важливо зазначити, що документ був схвалений двома третинами голосів депутатського корпусу. В Конституції 1996 року зазначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, була затверджена державна символіка, українська мова була визнана єдиною державною, а Крим мав статус автономної республіки в складі України. 
Відтоді українці вітають одне одного з Днем Конституції України, святом, яке поклало початок забезпеченню прав та обов’язків громадян, а також суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. 
Чому День Конституції є державним святом
Для того, щоб зрозуміта чому День Конституції в України є державним святом, варто спочатку визначити поняття державності. 
Державність - це стан, коли громадяни країни організовують владу, суспільний устрій, визначають права та обов’язки народу, мають власну політичну та економічну сферу, а також наділені правом відстоювати свою територіальну цілісність. 
Як можна побачити, Конституція Україна стала своєрідним та чітко визначеним уособленням державності та незалежності нашої країни. Саме тому День Конституції України є державним святом, яке наш народ святкує кожного року. 
Який шлях пройшла Україна до своєї Конституції
Конституція має свою історію та важкий шлях, який пройшов український народ для її створення. 
Конституція бере свій початок ще у 1710 році, коли Пилип Орлик створив документ під назвою “Пакти і Конституції прав та вольностей Війська Запорозького”. Цей документ вважається однією з перших Конституцій та відіграє велике значення в історії українського народу. У документі Пилипа Орлика владу було поділено на три гілки - законодавчу, виконавчу та судову. Крім цього влада була дещо обмежена, а ось інтереси та права козаків ставали на перший план. 
Друга Конституція України була схвалена у 1918 році Центральною Радою УНР та містила доволі прогресивне поняття про державність на той час. Даний документ створювався під керівництвом Михайла Грушевського. Попри те, що Конституція 1918 року вже була ухвалена, вона так і не встигла набрала чинності через німецьке вторгнення та зміни у загальному політичному становищі тогочасної України. 
28 червня, коли День Конституції відзначають в Україні, став справжньою значущою подією у 1996 році. О 9:18 ранку після добової сесії Верховна Рада ввела в дію чинну Конституцію. 
Основні цінності та принципи Конституції України
День Конституції України - це не просто святковий день, а зайвий привід пишатися незалежністю та державністю нашої країни. В цьому документі закладені найвищі цінності та принципи українського народу, серед яких: 
-принципи та порядок функціонування виконавчої, представницької та судової влади;
-державний устрій України; 
-права та обов’язки держави, громадян України та суспільства в цілому;
-виборча система;
-територіальна цілісність та незалежність нашої держави. 
28 червня - свято в Україні, яке неможливо переоцінити, це день, коли Україна здобула репутацію на міжнародній арені та чітко визначила свій власний тип державності, який діє по сьогодні. 
Як українці святкують День Конституції
Традиційно День Конституції в Україні відзначали урочистими заходами, фестивалями та культурними подіями. Щороку проводяться освітні програми в школах та університетах, що мають на меті поділитися знаннями про історію створення Конституції та її важливу роль в нашому суспільстві з молодим поколінням. 
Крім цього, в цей день нерідко проводяться концерти та офіційні церемонії. Вулиці прикрашають прапорами та державною символікою, що ще більше піднімає український дух. 
На жаль, через дію воєнного стану та загрозу обстрілів з боку рф, більшість масових заходів в Україні скасовано. День Конституції 2025 року українці також святкуватимуть в умовах війни, однак це не завадить пишатися Україною, її державністю та незалежністю.  
Чи є День Конституції вихідним у 2025 році
День Конституції у 2025 році припадає на суботу. І хоча в умовах воєнного стану діє норма про скасування всіх додаткових вихідних, цього року українці все ж зможуть відпочити на це державне свято.
День Конституції завжди був, є та буде величезним святом для українського народу.
Незалежно від того, чи є він вихідним або робочим днем, наш народ щороку схилятиме голову перед Пилипом Орликом, що створив першу Конституцію, пишатиметься Верховною Радою, яка доклала максимум зусиль для створення чинного Основного Закону та любитиме незалежну Україну всім серцем та душею. 
Цікаві факти про Конституцію України
День Конституції в Україні та традиції його святкування ми несемо крізь покоління як символ незламності, незалежності та найвищого рівня державності. 
Існує чимало цікавих фактів про створення Конституції:
1. Протягом 1990-1996 років було запропоновано близько 15 різних варіантів Конституції. Зокрема, комуністи пропонували залишити назву УРСР та відновити радянську форму правління. 
2. Засідання Верховної Ради, на якому було прийнято текст чинної Конституції, тривало цілу добу. 24-годинна сесія принесла свої результати та о 9:18 ранку 28 червня відбулося голосування, на якому набув чинності Основний Закон України. 
3. “Є Конституція!” - такими були перші слова Олександра Мороза, який тоді обіймав посаду голови Верховної Ради України. 
4. 21 червня 1996 року було прийнято доповнення Олександра Мороза про виключне право українського народу визначати та змінювати конституційний лад. Таке право не може бути узурповане жодним з державних органів та владою. 
5. Тогочасний президент Леонід Кучма не був присутнім у сесійній залі під час прийняття Конституції. Він завітав до зали лише за декілька хвилин до доленосного голосування. У своєму привітанні він назвав прийняття Конституції історичною подією. 
6. Міжнародне товариство щиро привітало Україну зі створення Основного Закону. Нашу державу було названо однією з найдемократичніших у світі. 
День Конституції є святом, яке українці відзначають щороку 28 червня. Ми пишаємось своїм демократичним устроєм, незалежністю та державністю. 

За матеріалами vzhe-vzhe.com

 Давні традиції на Трійцю

"Трійця трьома святами багата: квітами, травами та рум'яним літом", – казали в давнину.

Віддавна свято Трійці було одним із улюблених для українців. Воно символізувало не лише пізнання людиною великого таїнства – єдності Бога в трьох особах: Отця, Сина і Святого духа. Це свято також вважалося остаточним переходом від весни до літа. Щороку Трійцю відзначають на 50-й день Після Великодня.
Як і більшість християнських свят, Трійця перейняла багато обрядів та традицій, які були з народом ще із часів язичництва.
Сотні років українці передавали ці традиції із покоління в покоління і деякі з них живі й досі. Наприклад, прикрашання будинків свіжим запашним зіллям – лепехою, м’ятою, любистком. Звідси і народна назва - Зелені свята або Зелена неділя.
З давніх-давен на Трійцю проводилися дівочі гуляння та ворожіння на судженого. Дівчата пекли "козулі" – круглі коржі у вигляді вікна. Потім дівчата і хлопці йшли до гаю, де влаштовували святкове частування. Окрім "козуль" їли пироги, яєчню і запивали все квасом.
Молодь також співала гаївки, хороводила, а потім дівчата шукали молоді берізки з довгими тонкими прутиками та плели з них живі вінки. Часто дівчині допомагав парубок, який був у неї закоханий. Потім вінок відламували і несли додому. А ввечері відпускали на воду, як на Івана Купала, споглядаючи, чи швидко вінки пливуть, чи не підуть під воду, чи з'єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо. Якщо вінок поплив за течією – йти заміж, до берега приб'є вінок – ще рік у дівках сидіти, потонув – милий розлюбив.
У давнину українці вірили, що сама Мати Божа перевіряє, чи чисто в хаті на Зелені свята. Тому господині старанно наводили лад у хатах і сінях. А ось у триденний період святкування Трійці прибирати і робити іншу роботу не дозволялося. Також не можна було купатися не лише у водоймі, але й вдома. Вважалося, що русалки могли затягнути людину у водойму або начаклувати так, що людина захлинеться, навіть купаючись у власному будинку.

На Трійцю заведено було влаштовувати сватання. Якщо ж дівчата не були впевнені, чи чекати старостів, влаштовували ворожіння. Для цього пекли спеціальні булочки і начиняли їх рисом, який символізував заміжжя, достаток і щастя у шлюбі. Потім йшли до гаю, прив’язували до булочки яскраву стрічку і чіпляли на березу, примовляючи: "Берізко-дівчино, скажи, чи захоче зі мною хтось одружитися ?"
За три дні перевіряли результат: якщо булочку повністю з'їли пташки, то скоро дівчину засватають. Якщо ж хліб не з' їли або з’їли не повністю, ходити у дівках до наступної Трійці.
Ще одне цікаве ворожіння незаміжніх дівчат – на зовнішність і характер майбутнього чоловіка. Дівачата збиралися в хаті та розкладали на великому столі 9 певних предметів. Потім по черзі дівчатам зав'язували рушником очі, розкручували і підводили до столу. Дівчина повинна була наосліп вказати пальцем на один з предметів, який і вказував на особливості майбутнього чоловіка.
Чавунець – поступливий чоловік, який у всьому буде слухатися дружину.
Тарілка – ледачий чоловік.
Блюдце – чоловік з дуже привабливою зовнішністю, турботливий і люблячий.
М'ялка для картоплі – чоловік буде лисим або з великими залисинами, волосся втратить рано.
Чашка – доброта, чуйність і готовність допомогти у всьому.
Ложка – дуже заможний чоловік.
Черпак – чоловік буде "стрибати в гречку".
Виделка – працьовитий і майстерний чоловік.
Ніж – чоловік, що робить галас,  скупий, має злий і мстивий характер.
Цікава давня традиція на Трійцю – обряд на любов. Господині влаштовували великий святковий обід, кликали рідних та сусідів, а після обіду брали скатертину і клали її на ніч під ліжко подружжя, щоб посилити кохання і взаєморозуміння. Лише після цього скатертину можна було випрати і покласти у скриню до наступної Трійці. Якщо ж у домі були незаміжні молоді хлопці чи дівчата, скатертина мала допомогти зустріти гарного партнера для шлюбу.

За матеріалами www.5.ua

Нотатки філологині

Нотатка тринадцята. Прислів'я, приказки та повір'я до Великодніх свят

Привіт!

Уже завтра - Вербна неділя, а за тиждень і Великдень! Пропонуємо поцікавитися спадщиною українців у вигляді прислів'їв, приказок та повір'їв до Великодніх свят. Фольклорна мудрість нашого народу завжди на часі!

Прислів'я

Не я б'ю - верба б'є, за тиждень - Великдень! (Так кажуть у Цвітну (Вербну) Неділю, б'ючи когось гілочкою верби.)
День свят, а тиждень заходу. (До свята готуються цілий тиждень.)
Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).
Не щодень Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним.)
Не кожний день Великдень, а хліб - не паска. (Не кожного дня свято або щастя.)
Раз у рік Великдень. (Свято буває не кожнього дня.)
На Великдень цілуються, а на Різдво - ні. (За народними звичаями)
Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень.)
На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоч сирова, аби нова. (За народними звичаями, на Різдво одягають новий одяг, на Великдень - має бути чистим, білим.)
Дороге яєчко - к Великому дню. (Крашанки та писанки - обов'язковий атрибут Великодня.)
Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору.) 
Їж ковбаску, поки Пасха. (На Великдень готували багато м'ясних страв.)
Байдуже паски, аби порося. (Для тих, хто полюбляє м'ясні страви)
Добра паска, як є ковбаска. (Після Великого посту їдять м'ясні страви.)
Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.(Про звичай робити ковбаски на Великдень)
Без когось і паски не посвятяться. (Хтось завжди втрутиться в що-небудь, ніде не обійдеться без когось.)
Поживитися, як Сірко паскою. (Зовсім не поїсти, бо паскою собак не годують.)
Годі з болота паску спекти.(Паску печуть не з абичого, а з пшеничного борошна.)
У сироти тоді воскресна неділя, як вона сорочку білу наділа. (Нею не опікуються, а біла сорочка у неї є рідкістю, як і Великдень.)
Якби то можна бути через зиму - котом, через літо - пастухом, а на Великдень - попом. (Докір лінюхам, що хочуть жити без клопоту. Кіт в зимі держиться коло теплої печі, пастух літом на свіжім повітрі лише завертає товар, а священик на Великдень має найбільший дохід за свячення пасок.)
Віддасть на Рахманський Великдень. (Не віддасть ніколи. За народними віруваннями, рахмане — легендарний (таємний) народ.)
Обійдеться Великдень без гречаної паски. ("Мені не треба клопоту". Гречана паска є ознакою нужди. Паска — Великодній хліб з білого пшеничного борошна. Після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.)
Чужа ласка - сироті Великдень. (То дуже рідко трапляється, тому кожен раз - свято.)
Як на Різдво зеленіє, то на Великдень багато нових могил видніє. (Якщо на Різдво - тепло, то на Великдень буде холодно. Але люди легко одягаються, з чого буває застуда та смерть.)
Зелене Різдво, а білий Великдень. (Ворожба погоди, як на Різдво нема снігу, то на Великдень буде, бо зима мусить своє видержати.)

Приказки

Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.

На Великдень і крашанки цілуються.

За тиждень Великдень - недалечко червоне яєчко!

На Великдень кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.

Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка, а в нашої Галюньки галунка до галунки.

Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.

А яйце від курки старше, бо воно свячене.

Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти.

Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Добрий день - на Великдень; добрий вечір - на Різдво.

На Пасху дощить – хліб височить.

Рання Пасха чи пізня, а виноградники треба доглядати.

Тепла Пасха – порожній колос.

Як різдвяні страви їсти у теплі, то пасхальні яйця – на печі.

Красна річка берегами, а Великдень пирогами.

Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

Повір'я

На Великдень перший раз закує зозуля.

Тепло на Різдво – холодно на Пасху.

Як на Пасху задощить, то шість тижнів моросить.

Дощ на Пасху – комори повні.

Дощова Пасха – густі хліби.

Як на Пасху дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима - з борошном.

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.

Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.

За матеріалами: 

mala.storinka.org

Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 р.

Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 р.

Олександр Чередниченко, Ірина Забула. Мовознавство. “Біблія і культура”, № 10, Київ, 2008 р.​

О. В. Ковалевський. "Українські традиції. Перлини української культури." Видавництво "Фоліо", Харків, 2011 р.

Митець великої душі   

    Саме сьогодні, в день, коли 100 років тому народився великий маестро, хочеться в черговий раз заглибитись в його творчість, ще і ще раз насолодитись його невимовно чуттєвими, близькими кожному із нас ліричними піснями, оперними аріями, чудовими виставами…
  Як зазначає дослідник його творчості Юрій Станішевський, книга якого є у фондах нашої бібліотеки, Дмитро Гнатюк співав на чисельних музичних та пісенних фестивалях, подорожував з піснями у різних країнах світу, де завжди мав шалений успіх. Бо нікого не могли залишити байдужими слова і мелодії таких популярних пісень, як “З сиром пироги”, “Гандзя”, “ Їхав козак за Дунай”, “Ніч яка місячна”, “ Ой у полі криниченька” та сотні інших у майстерному виконанні митця.
  А яким різноплановим був оперний репертуар Дмитра Михайловича, який виконав більше ніж півсотні складних і великих ролей. Серед них Остап у “ Тарасовій Бульбі”, Фігаро у “Севільському цирульнику”, Султан у “Запорожцях за Дунаєм”…
  А з яким успіхом пройшли вистави “Кармен”, “Фігаро”, “Демон”, “Трубадур”, “Весілля Фігаро”, “Богдан Хмельницький” та ряд інших, де головні партії виконував саме він.
  Ці декілька рядків про нашого славного земляка - лише намір спонукати вас до прочитання численних публікацій в періодиці, інтернет-ресурсах, а особливо в книжкових виданнях, які належним чином розкривають всебічні грані таланту Дмитра Михайловича.
 А ще ми пишаємося колекцією видань з приватної бібліотеки Дмитра Гнатюка, які подарував нам наш земляк, який тепер теж на небесах, Василь Іванович Фольварочний. 

    

Люб'язно запрошуємо Вас завітати до бібліотеки і отримати насолоду від прочитання книг про Дмитра Гнатюка.

 Нові надходження за грудень 2024 року

https://docs.google.com/document/d/1NmPgJ7p98vDYU2RWRuO5Uv29vNn249KC/edit

Вдосконалюємо навички роботи з УДК!

Працівники відділу взяли участь у науково-практичному семінарі «Методика індексування видань за національним еталоном Універсальної десяткової класифікації», проведеного Книжковою палатою України імені Івана Федорова. Семінар проходив онлайн на платформі "Google Meet". Фахівцями Книжкової палати було надано змістовні роз’яснення щодо систематизування нових тематичних понять та практичні поради щодо їх систематизації. Дані рекомендації виставлені на сайті Книжкової палати імені Івана Федорова і надалі допомагатимуть систематизаторам і, зокрема працівникам нашого відділу, в подальшій практичній роботі.