Нотатки філологині

Нотатка третя. Про новотвори війни

Привіт!
Спершу дві важливі новини.
Перша - заходів офлайн більше не буде.
Друга - відтепер зустрічаємося з вами онлайн!
Чому? Так склалось історично. Але буде не менш цікаво! Тому стежте за дописами.

А тепер до справи.

У різний час, коли з’являються нові предмети, явища та поняття, будь-яка жива мова породжує неологізми — новостворені слова, терміни чи фрази, що описують навколишню дійсність. Науковці твердять, що вік неологізмів зазвичай досить короткий. Деякі з них можуть зникнути так само швидко, як і з’явилися. Проте окремі слова надовго закарбовуються в мові й стають невід'ємною частиною словесності.
Ясна річ, війна в Україні — позаяк це явище, яке пронизує усі сфери життя, — також приносить у нашу мову нові слова.

Для чого у принципі з’являються нові слова? Чи не можна обійтися тим, що є?

Не можна.

По-перше, неологізми потрібні, щоб позначити нові явища або ж ті, з якими досі масово не мали справи, наприклад, плитоноска чи приліт (у значенні влучання ракети).

По-друге, неологізми, навіть якщо позначають щось, що вже існувало і мало свою усталену назву, посилюють експресію, вираження емоцій. Коли емоції сильні, експресивна лексика, зокрема лайка, вкрай важлива, бо дозволяє вихлюпнути наболіле й таким чином берегти психічне здоров’я. Тому, наприклад, слóва росіяни нам нині мало — своє ставлення до них ми висловлюємо словами русня, свинособаки, рашисти, орки, лаптеногі тощо.

По-третє, часом неологізми потрібні для того, щоб дистанціюватися від явища, про яке йдеться. Вони пом’якшують або маскують те, про що говорити без натяків неприємно, — тут маємо справу з евфемізмами. Наприклад, кажучи відкобзонити, мінуснути, задвохсотити, ми уникаємо страшнішого слова вбити.

По-четверте, новотвори з’являються, а забуті старі слова видобуваються з мовних комор також і для того, щоб урізноманітнити синонімічний ряд, коли про якесь явище часто говорять.

Наприклад, щоб обходитись без повторів слова стріляти, журналісти вживають гатити, поруч з авіатори та спеціалісти з безпілотників — повітряники. Серед синонімів є також ті, що не лише посилюють експресію, а ще й дозволяють українцям відчути єдність, згуртованість — тут мова про жаргонізми. Вони дозволяють бути своїм у певному колі, радіти цій спільності та взаємному розумінню.Чимало жаргонізмів складно пояснити іноземцям — і не лише тому, що вони постали внаслідок гри саме з нашою мовою (або ж із мовою нашого ворога, як-от слово бавовна), а й тому, що можуть містити набір саме українських культурних кодів.

Пропоную вашій увазі невеликий словничок неологізмів війни. Певно, більшість з них ви знаєте і використовуєте. Я щось пропустила? Доповнюйте в коментарях!

Слова-неологізми

Аналоговнєт — щось, вигадане в росії.
Байрактарити, енлоїти, джавелінити, стінгерити, хаймарсити — нищити ворога, ходити на полювання, партизанити.
Бандеромобіль — бойовий автомобіль ЗСУ.
Дебахнуло (дебахнулько) — людина, яка через свій інтерес чи стурбованість може спричинити багато шкоди.
Задвохсотити — знищити ворога.
Затридні — нереалістичні плани.
Затрьохсотити — поранити, нейтралізувати ворога.
Іхтамнєтити — знищувати ворогів, видаляти те, чого не повинно бути.
Кадирити — видавати бажане за дійсне.
Кіборги — воїни ЗСУ.
Кімити — зберігати оптимізм.
Мамкувати — не виконувати простих дій для збереження життя.
Наволонтерити — знайти щось потрібне, навіть з-під землі.
Рашизм — злочинна шовіністична ідеологія «русского міра».
Рашисти (русня, рюзкі, свинособаки, чмоні) — російські військові, прихильники путіна.
Термоточка — пожежа в росії.
Українити — дати жорстку відповідь на невиправдані дії.
Хлопок — вибух у росії, білорусі чи на території, яку тимчасово контролюють окупанти.
Чорнобаїти — наступати на одні й ті ж самі граблі.
Шойгувати — вдавати, що все добре, коли це не так.

Словосполучення

Дзеркальна тиша — бойові дії.
Доброго ранку/вечора, ми з України — нагадування про себе та свою проукраїнську позицію.
Завести трактор — застосувати найбільш неочікуваний аргумент, найнесподіваніший засіб для боротьби.
За поребриком — у росії.
Йти за російським кораблем — зазнати поразки.
Негативне зростання, від’ємне виринання — падіння чи потоплення чого-небудь російського.
Негативно народився — помер (про російського солдата).
Тракторні війська — неочікувана дієва допомога.
Шо по русні? — запитання, на яке очікується знівельована відповідь.

Слова, що отримали нові значення

Бавовна — вибух у росії.
Град — російська реактивна система залпового вогню.
Дискотека — бойові дії.
Мордор — росія.
Орк — російські військові, нелюдська істота.
Піксель — українська військова форма, забарвлення в стилі ЗСУ.
Приліт — влучання ворожої ракети чи снаряда у що-небудь.
Тривога — сигнал про необхідність прямувати до укриття.
Чисте небо — відбій повітряної тривоги.

Незалежно від того, подобаються зміни самим мовцям чи ні, мова — живий організм, який залежить не від окремої людини, а від цілої спільноти, тож часто поводиться попри наші особисті бажання. А буває, незчуєшся — й починаєш вживати те, що досі не подобалось. Мова часом свавільна, бо одне з головних її завдань — відображати реальність, на яку теж не в усьому вдається вплинути.
Коли війна закінчиться, себто коли ми переможемо, багато зі згаданих слів вийдуть з ужитку, забудуться й перетворяться на історизми — лексеми на позначення вже зниклих явищ (сьогодні історизмами є, наприклад, лікнеп, будьонівка, продрозверстка).
Добре, що ці слова і словосполучення зараз є, що наша мова реагує на події, допомагає нам висловити новознане і нововідчуте.
Буде краще, коли ці слова і словосполучення вийдуть з ужитку за непотрібністю, ставши матеріалом суто для дослідників.

У дописі використано матеріали з сайтів theukrainians.org, armyinform.com.ua та vseosvita.ua.

.